Сума в 15 мільйонів гривень відома всім. Значно менше відомо, що вона виплачується не за кожну смерть військовослужбовця під час війни — і що саме юридична підстава, записана в документах, вирішує, отримає сім'я 15 мільйонів чи в шість разів менше.

Три різні підстави — три різні суми

Одноразова грошова допомога (ОГД) сім'ям загиблих виплачується не з одного джерела. Розмір у 15 000 000 гривень встановлено окремою постановою Кабінету Міністрів на час воєнного стану, і вона охоплює лише два випадки. Усі інші смерті, навіть безумовно пов'язані зі службою, оплачуються за загальним законом — і за іншими цифрами.

Прокрутіть схему вбік →

«Загибель» і «пов'язана із захистом Батьківщини» — це не одне й те саме

Це головне непорозуміння, через яке сім'ї роками судяться. Військово-лікарська комісія у своїй постанові пише формулу причинного зв'язку — наприклад, «захворювання пов'язане із захистом Батьківщини». Слова знайомі, у них є слово «захист», і здається, що цього достатньо для 15 мільйонів.

Це не так. Постанова № 168 говорить не про зв'язок, а про загибель і про смерть від поранення, контузії, травми чи каліцтва. Смерть від хвороби — навіть тієї, що визнана пов'язаною зі службою, — не є ані першим, ані другим.

Судова практика довго була суперечливою: одні суди присуджували 15 мільйонів за смерть від захворювання, інші відмовляли. У червні 2026 року це розв'язала Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

постанова від 16 червня 2026 року у справі № 620/10029/24

Позиція Суду: термін «загибель» має самостійне юридичне значення і не охоплює будь-який випадок смерті військовослужбовця в період воєнного стану. Висновок ВЛК про зв'язок захворювання із захистом Батьківщини сам собою не є підставою для виплати в підвищеному розмірі — потрібен доведений причинний зв'язок смерті саме з пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом.

Практичний висновок із цього один, і він неприємний: рішення про суму ухвалюється не в момент виплати, а в момент, коли лікарі й командування заповнюють документи про причину смерті. Саме там — у постанові ВЛК, у документі про причини й обставини загибелі, у медичних висновках — формується підстава. Якщо в них зафіксовано лише «захворювання», спір про 15 мільйонів згодом доведеться вести проти власних документів.

Хто отримує і в яких частках

15 мільйонів — це сума на всю сім'ю, а не на кожного. Її ділять рівними частинами між усіма, хто має право.

• Якщо військовослужбовець залишив особисте розпорядження — допомога розподіляється так, як зазначено в ньому. Але малолітні й неповнолітні діти, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатні вдова, вдівець або батьки отримують не менше половини тієї частки, яка належала б їм без розпорядження.
• Якщо розпорядження немає — право мають діти (зокрема усиновлені та народжені після смерті), вдова або вдівець, батьки (усиновлювачі), онуки, батьки яких померли, особа, яка проживала з військовослужбовцем однією сім'єю (це встановлює суд), та утриманці.
• Якщо хтось відмовляється від своєї частки — вона розподіляється порівну між іншими одержувачами.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; постанова КМУ від 28.02.2022 № 168

Повний алгоритм: куди, коли й скільки чекати

Заява подається до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки — і подати її можна до будь-якого ТЦК, незалежно від місця реєстрації сім'ї. Для родин військовослужбовців Нацгвардії, СБУ, ГУР, Держприкордонслужби та інших формувань — до відповідного формування, а не до ТЦК.

Прокрутіть схему вбік →

Які документи готує сім'я, а які — військова частина

Половину пакета сім'я не збирає взагалі — його надсилає військова частина через ТЦК. Розуміти цей поділ важливо, бо саме «частинні» документи найчастіше затримують справу, і саме про них треба питати, коли справа стоїть.

Подає сім'я:

• заява про виплату допомоги та згода на обробку персональних даних;
• паспорт і РНОКПП кожного одержувача;
• свідоцтво про смерть, а якщо особу оголошено померлою — рішення суду, що набрало законної сили;
• документи про родинний зв'язок: свідоцтво про шлюб, свідоцтва про народження дітей, свідоцтво про народження загиблого — для батьків;
• свідоцтво про зміну імені, якщо прізвище змінювалося;
• документи про опіку чи піклування — якщо серед одержувачів є неповнолітні;
• нотаріально засвідчена відмова — якщо хтось із одержувачів відмовляється від частки;
• банківські реквізити рахунку кожного одержувача.

Подає військова частина:

• особисте розпорядження військовослужбовця, якщо воно складалося;
• витяг з наказу про виключення зі списків особового складу;
• витяг із послужного списку про склад сім'ї;
• документ про причини й обставини загибелі;
• грошовий атестат.

перелік затверджено наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 45

Якщо сім'я перебуває за кордоном, заяву можна подати через представника за нотаріально засвідченою довіреністю, зокрема засвідченою консульською установою України.

Як приходять гроші: три мільйони одразу і 80 місяців потому

Це те, до чого сім'ї найчастіше не готові. Уся сума не надходить одним платежем. Порядок виплати передбачає першу частину одразу, а решту — щомісячними рівними частинами.

Прокрутіть схему вбік →

Три роки — і жодного дня більше

Звернутися по допомогу можна не пізніше трьох років з дати актового запису про смерть, зазначеної у свідоцтві про смерть. Якщо військовослужбовця оголошено померлим у судовому порядку, три роки рахуються від дня набрання рішенням суду законної сили.

Для сімей зниклих безвісти це означає простий, але жорсткий алгоритм: спершу — визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим у судовому порядку, і лише потім — заява про допомогу. Пропущений строк відновити складно, а іноді неможливо.

Якщо відмовили або призначили меншу суму

Рішення комісії Міністерства оборони — це рішення суб'єкта владних повноважень, і воно оскаржується в адміністративному суді. Обов'язкової досудової процедури тут немає: звертатися до суду можна одразу.

• Строк — шість місяців з дня, коли ви дізналися про порушення свого права, тобто з дня отримання рішення про відмову. Якщо ви спершу зверталися зі скаргою в порядку досудового врегулювання — три місяці з дня отримання відповіді на неї.
• Позов можна подати за своїм місцем проживання — для спорів із суб'єктом владних повноважень діє правило альтернативної підсудності, і сім'ї не обов'язково судитися в Києві.
• Предметом спору майже завжди є підстава, а не арифметика. Доводити доводиться не розмір, а те, що смерть охоплюється поняттям загибелі або настала внаслідок поранення. Це робота з медичною документацією, матеріалами службового розслідування й, за потреби, з експертизою.

ст. 25, 122 Кодексу адміністративного судочинства України

Окрема пересторога: перш ніж погоджуватися на виплату за нижчою підставою, варто оцінити перспективу спору саме про підставу. Отримання допомоги за одним рішенням не позбавляє права оскаржувати кваліфікацію смерті, але змінює конфігурацію спору — і про це краще думати до, а не після.

Коротко

15 мільйонів гривень виплачують за загибель і за смерть від поранення, контузії, травми чи каліцтва — не за будь-яку смерть під час війни. Заяву подають до районного ТЦК, куди завгодно, не пізніше трьох років від дати актового запису про смерть. Гроші надходять частинами: три мільйони одразу, решта — щомісяця протягом 80 місяців. А доля справи вирішується не на етапі виплати, а в документах про причину смерті — і саме з ними варто працювати найуважніше.