Шість місяців на прийняття спадщини діють і під час воєнного стану. Багато хто досі розраховує, що війна «заморожує» строк, і дізнається про відмову вже в нотаріуса. Розповідаємо, як не пропустити строк, як його поновити, якщо він уже сплив, і що робити зі спадщиною загиблого чи зниклого безвісти.

Головне правило: шість місяців

Спадщина відкривається в день смерті спадкодавця. З цього дня спадкоємець має шість місяців, щоб подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ст. 1270 ЦК). Не подав — вважається, що спадщину не прийняв (ч. 1 ст. 1272 ЦК).

Якщо право на спадщину виникло лише тому, що інший спадкоємець від неї відмовився або не прийняв її, строк для вас — три місяці від моменту, коли інший спадкоємець відмовився чи не прийняв спадщину (ч. 2 ст. 1270 ЦК).

Подати заяву — не те саме, що отримати свідоцтво. Свідоцтво про право на спадщину нотаріус видає після спливу шести місяців, а заява лише фіксує, що ви спадщину прийняли.

ст. 1270, 1272 ЦК України

Воєнний стан строк не зупиняє

На початку війни Кабмін постановою № 164 від 28.02.2022 зупинив перебіг строку на прийняття спадщини. З 19 червня 2023 року це правило скасовано, і звичайні шість місяців діють знову.

Але і для 2022–2023 років розраховувати на «заморожений» строк небезпечно. Верховний Суд у справі № 692/852/24 вирішив, що постанова Кабміну не може змінювати строки, встановлені Цивільним кодексом, і не застосував її. Сам по собі воєнний стан, переїзд чи перебування за кордоном суд не вважає поважною причиною пропуску строку.

постанова КМУ від 28.02.2022 № 164; постанова КЦС ВС від 13.06.2025 у справі № 692/852/24

Строк пропущено: два способи

Суд дає додатковий строк лише тоді, коли причини пропуску об'єктивні, непереборні й підтверджені документами. Що зазвичай працює:

• тривала тяжка хвороба або стаціонарне лікування — з медичними документами;
• військова служба, особливо в зоні бойових дій;
• перебування на окупованій території, звідки неможливо було звернутися до нотаріуса;
• необізнаність про заповіт, складений на вашу користь;
• затримка з отриманням документів, без яких заяву не приймали (наприклад, свідоцтва про смерть з-за кордону).

Що зазвичай не працює: незнання строку чи закону, незнання про майно, вік, «не було коштів на дорогу», загальні посилання на війну.

Спадщина загиблого військового

Спадщина відкривається з дати смерті, зазначеної у свідоцтві про смерть. Далі все за загальними правилами: заява нотаріусу протягом шести місяців, свідоцтво — після їх спливу.

• Спадкоємці першої черги — діти, дружина чи чоловік і батьки (ст. 1261 ЦК). Якщо є заповіт, діє він. Але малолітні, неповнолітні та повнолітні непрацездатні діти, непрацездатні вдова чи вдівець і непрацездатні батьки отримують обов'язкову частку — половину того, що отримали б за законом (ст. 1241 ЦК).
• Невиплачене грошове забезпечення та інші суми, що належали загиблому, але не були виплачені за життя, отримують члени сім'ї, а за їх відсутності — вони входять до спадщини (ст. 1227 ЦК).
• Одноразова грошова допомога у разі загибелі — це окрема державна виплата членам сім'ї за спеціальною процедурою, а не спадщина. Детально — у статті про виплату 15 мільйонів.

Якщо людина зникла безвісти

Поки людина вважається зниклою безвісти, спадщина не відкривається: для цього потрібне свідоцтво про смерть або рішення суду про оголошення людини померлою.

Людину, яка зникла у зв'язку з воєнними діями, суд може оголосити померлою після двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням обставин справи — раніше, але не раніше ніж через шість місяців (ч. 2 ст. 46 ЦК). У рішенні суд визначає день смерті, і саме від нього рахуються шість місяців на прийняття спадщини. Якщо цей день припадає на давнє минуле, строк до моменту рішення може вже спливти. Тому заяву нотаріусу треба подавати одразу після рішення, а за потреби — одночасно просити суд про додатковий строк.

До того майном зниклого може опікуватися опікун, якого призначають після визнання людини безвісно відсутньою (ст. 43–44 ЦК). Детальніше про опіку — у статті про недієздатність і опіку.

ст. 43, 44, 46 ЦК України

Майно чи спадкодавець на окупованій території

• Нотаріус. Якщо останнє місце проживання спадкодавця на окупованій території або в зоні активних бойових дій, спадкову справу може завести будь-який нотаріус на підконтрольній території.
• Документи окупаційної влади — зокрема «свідоцтва про смерть» — в Україні недійсні. Факт смерті на окупованій території встановлює український суд в окремому провадженні (ст. 317 ЦПК), і цю справу розглядають у пріоритетному порядку.
• Зруйноване житло. Право на компенсацію за знищене майно переходить до спадкоємців. Рішення про компенсацію ухвалюють після отримання свідоцтва про право на спадщину.

Чого не робити

• Не чекати, «поки закінчиться війна». Шість місяців спливають і зараз.
• Не вважати, що прописка у квартирі спадкодавця автоматично робить вас спадкоємцем. Важить фактичне спільне проживання на день смерті — і воно має бути підтверджене.
• Не відкладати відправку заяви з-за кордону на останній тиждень: важить дата, коли заява надійшла.
• Не писати відмову від спадщини «на користь брата», не розібравшись. Відкликати відмову можна лише до спливу строку на прийняття спадщини (ст. 1273 ЦК), а частки й борги спадкодавця часто з'ясовуються вже потім.
• Не йти в суд по додатковий строк без документів про причину пропуску. Без доказів суди відмовляють.

Коротко

• Строк на прийняття спадщини — 6 місяців від дня смерті, і воєнний стан його не зупиняє.
• Хто жив разом зі спадкодавцем, а також діти й недієздатні приймають спадщину без заяви.
• Строк пропущено — письмова згода спадкоємців, які прийняли спадщину, або суд, якщо причина поважна й підтверджена документами.
• Для зниклого безвісти спадщина відкривається лише після рішення суду про оголошення померлим.
• Документи окупаційної влади недійсні: факт смерті встановлює український суд.

Корисно також:

• Цивільні справи;
• Виплата 15 млн;
• Опіка;
• Розлучення за кордоном.